БОЙОВІ ТА ЗБРОЙОВІ УШКОДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

БОЙОВІ ТА ЗБРОЙОВІ УШКОДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Статистический учет сегодня и завтра

Здравоохранение, с позиции объекта управления, является сложной системой с разнопрофильными, многомерными иерархическими структурами. Управление такой сложной системой обычными традиционными методами становится не оптимальным

С целью усовершенствования управлений системой ЗО должна быть создана отраслевая автоматизированная система управления. Совершенствование управления ЗО в связи с внедрением автоматизированных систем управления, затрагивает несколько аспектов: экономический, социально-гигиенический, психологический и др.

Социально-гигиенический аспект - совокупность форм и методов по оценке состояния здоровья и комплекса мероприятий по созданию оптимальной системы сохранения здоровья, как каждого человека, так и населения в целом.

Эффективность системы управления будет тем выше, чем полнее реализованы ее социально-гигиенические аспекты. Сущность социально-гигиенических аспектов в значительной степени определяется состоянием информационного обеспечения

В организации информационного обеспечения существующей системы управления имеются недостатки. Существующая на сегодня система организации статистической службы в системе здравоохранения не в полной мере обеспечивает потребность в статистических данных о состоянии здоровья населения и охране здоровья

Так сложилось, что существующая информационная система существовала главным образом для осуществления контроля за регионами. Информацию, что представляется в виде статистических сборников, трудно использовать для поддержки управленческих решений. Около 70% управленческих решений принимаются в условиях неполной информации, почти 30% - при ее отсутствии

Социальный вес нарушений уровня здоровья должен быть положен в основание многих управленческих решений в ЗО

В большинстве случаев такая оценка базируется на количестве умерших от того или иного класса болезней. Данные, что существуют на сегодняшний день, позволяют сложить общее представление об уровне и структуре смертности в различных регионах, но они не включают районный уровень, кроме того, не учитываются коэффициенты смертности от конкретных болезней, повозрастные коэффициенты и многое другое

В Украине ведется учет общей и инфекционной заболеваемости, важнейшие неэпидемиологические болезни. Но вследствие различного состояния медицинской помощи, разных уровней диагностических возможностей и статистического учета, в связи с этим не регистрируется от 12 до 30% заболеваний при обращении. Считается, что данные общей заболеваемости больше характеризуют уровень медицинской помощи, поэтому сопоставлять уровни заболеваемости в разных регионах некорректно

Принятие управленческого решения должно основываться на достоверных информационных данных

В здравоохранении сложилось противоречие между объемом информации, ее обработкой, оценкой и использованием. При изобилии первичной информации в управлении используется мало информации, так как попадает она в виде статистических отчетов, что говорит о ее фрагментарности. Полнота и достоверность ее зависит от различных уровней медицинской помощи, разных уровней диагностических возможностей и статистического учета

Организаторы здравоохранения практически не имеют оперативного доступа к информации, которая собирается в статистических аналитических отчетах. Существующая сегодня статистическая служба проводит значительную работу по унификации алгоритмов контроля и обработки статистической информации

Ею уделяется много внимания усовершенствованию процессов формирования медико-статистической информации, приведению процедур учета, накопления, обработке и анализу информации о состоянии здоровья населения. Она имеет слаженную структуру, отработанную схему работы, отшлифованную многолетним опытом

И, совсем, непонятно мнение некоторых организаторов здравоохранения о ее ликвидации и замену ее выборочным методом изучения. Как свидетельствует мировой опыт, все страны, которые успешно используют выборочный метод изучения мечтают о всеобщем статистическом учете

А чтобы уйти от фрагментарности, субъективизма, обеспечить полноту и достоверность, которая отражала все уровни, начиная с отдельных медицинских учреждений "необходимо вооружить лечебные учреждения современными информационными системами, построенными на новых медицинских технологиях, средствах автоматизации и телекоммуникационной связи"

Самой достоверной и удобной для обработки информацией является информация с первичной учетной документации

Исходя из нашего многолетнего опыта (более 20 лет) в разработке, внедрении и сопровождении автоматизированных систем, а также почти 5-ти летнего опыта автоматизированного расчета заработной платы по конечному результату сотрудникам больницы, мы можем сказать о том, что самая достоверная информация - информация с первичной учетной документации, которая используется при оплате труда (контролируется качество с двух сторон - сотрудником и администрацией)

Этому способствуют унификация и формализация медицинской информации на основе единого автоматизированного терминологического банка данных, единого общесистемного информационного обеспечения (показатели, классификаторы, тематические блоки) на основе единой системы кодирования

Формализованная документация, которая является и экраном машинного ввода, ставит всех пользователей в условия, где необходимо заполнять все признаки, выбранные группой специалистов высшей квалификации, то есть признаки не зависят от субъективности врача и без влияния его квалификации и особенностей шкалы. Средствами автоматизации может быть обеспечена обязательность заполнения этих признаков

Терминологический банк данных способствует достижению определенности, недвусмысленности в толковании понятий, терминов, обозначений, так как в медицинской практике нередки случаи, как в одни и те же термины вкладывается разное содержание

Единая система кодирования способствует переводу медицинской документации, их содержания в удобную форму для машинной обработки: создание "зацифрованных" баз данных, что значительно экономит машинную память, а также позволит использовать методы системного анализа и математического моделирования. Это приведет к качественно более высокому уровню обработки информации, то есть процесс принятия решения переходит в ведение точных математических методов

"Зацифрованная" история болезни представляет собой "образ больного", амбулаторная карта - "образ пациента". Коллекция таких образов, собранная в достаточном для статистической обработки количестве, может быть названа "образом болезни"

Идея использования средств автоматизации в целях медицинского прогнозирования родилась давно. Это обеспечит квалифицированное использование накопленного медицинского опыта и быструю обработку большого числа клинических данных. Машина должна помочь врачу быстро, квалифицированно и объективно диагностировать болезнь, предвидеть ее течение, выдать методику и указать средства лечения на основе имеющегося в ее памяти обобщенного врачебного материала

Медицинское прогнозирование можно будет использовать не только в клинических целях, но и для прогнозирования состояния здорового человека, эпидемиологического прогнозирования, а также обеспечит переход на качественно новый уровень управления здравоохранением (от отдельного лечебного учреждения до регионального, государственного)

Сегодня мы должны создать условия и возможность накопления "образов больных" и "образов пациентов" для оперативного управления сейчас и использования в будущем медицинского прогнозирования и экспертных систем

Создание такой системы не под силу каким-либо территориальным отделам, это возможно только на государственном уровне, создав центр при Минздраве с филиалами учреждений, разработав на местах - на основе четкой координации работ и своевременного обмена информацией

В учреждениях ЗО уже созданы и работает какая-то численность локальных информационных систем, которые используются при управлении амбулаторно-поликлиническими и стационарными лечебными учреждениями, коечным фондом и др

К основным недостаткам существующих информационных систем в ЗО следует причислить отсутствие стандартизованной нормативной базы

Будущее - за созданием национальных интегрированных баз данных по вопросам охраны общественного здоровья

Постепенно, создавая локальные информационные сети на уровне отдельных учреждений здравоохранения, городов, районов можно перейти к глобальной информационной системе и безбумажной технологии

Медицинская информационная система должна отображать демографические процессы, состояние здоровья населения, ее тенденции, характеризовать ресурсы системы здравоохранения и их использование

Накапливаемый большой и разнообразный материал о болезненных процессах и предболезненых состояниях, а также этиологии, течению и лечению многих «обычных» болезнях показывает насущную необходимость применения для их анализа самых современных математических методов. Применение таких методов и средств для моделирования и анализа медико-биологических явлений и процессов в настоящее время все больше расширяется, поскольку оно позволяет выявлять связи между многими параметрами разных классов.

В последнее время во многие отрасли медицины внедряется метод распознавания образов, в частности, для дифференциальной диагностики различных заболеваний. В меньшей степени этот и другие математические методы пока применяются для сопоставления различных здоровых демогрупп в связи с условиями их жизни и профессиональной деятельности.

Практические врачи, получая множество разнохарактерной информации о состоянии пациента, не могут порой синтезировать ее, а также затрудняются в выборе предпочтительных информационных показателей, и необоснованно расширяют диапазон обследований.

С другой стороны, возросшая эффективность лечебно-диагностических мероприятий требует от врачей более точной диагностики болезней.

Цеховые врачи наталкиваются на другую трудность – необходимость допуска к работе во вредных условиях работы и оценки вероятной работоспособности здорового человека в этих условиях.

Врачи-исследователи также встречают затруднения при выяснении различий в течении заболевания в зависимости от местности, которые бывают малоуловимыми, особенно при небольших изменениях.

Во всех этих и других случаях сложность заключается в том, что основные физиологические показатели чрезвычайно варьируют.

Вопросы корректной оценки эффективности различных методов лечения при той или иной патологии и выработки оптимального индивидуального плана лечения являются одними из самых важных и актуальных в клинической медицине. Их значение определяется появлениями большого количества новых методов воздействия на болезнь.

Многие задачи в медицине, связанные с дифференциальной диагностикой, прогнозированием течения некоторого процесса, выбором оптимального плана лечения или обследования, описываются моделями теории статистических решений.

Матрица наблюдений информационной технологии очень велика. Анализ такой матрицы стандартными методами статистической обработки, такими как, корреляционный анализ, становится неэффективным через огромный размер матрицы. Помогают такие методы, как факторный, дискриминантный, кластерный.

Применение кластерного анализа невозможно даже представить без применения компьютеров, и рутинная работа таких расчетов занимает очень много времени.

Модельные модули в интеллектуальном технологическом пространстве могут наглядно иллюстрировать различную степень эффективности, вплоть до грубых ошибок, терапии без всякого риска для больного.

Интеллектуальная и информационная технология связана с «экспериментированием» над интеллектуальными модулями, основными элементами наряду с БД и методов, являющихся математическими моделями.

Математическое моделирование сыграло фундаментальную роль при исследовании закономерностей функционирования биологических систем и остается эффективным инструментом для решения различного рода практических решений.

Современный банк математических моделей достаточно велик, развит, и с помощью методов интеллектуальной технологии представляется возможным воспроизвести все этапы взаимодействия врача с пациентом начиная от обследования, диагностики, прогнозирования его результатов.

Весь этот арсенал средств может стать очень наглядной информационно емкой иллюстрацией процесса лечения, предлагая и проверяя на моделях свои варианты оценок состояния, терапевтических воздействий, рекомендаций и т.д.

Вариация параметров моделей позволяет воспроизводить на модельных решениях как широкий спектр различных функциональных состояний здорового организма, так и различных патологий, создавая тем самым виртуальный объект, заменяющий реального больного. При этом последовательно отрабатываются способом диагностических обследований и интерпретацией различных вариантов медикаментозной терапии и коррекции диеты и режима труда и отдыха.

Разработанные модели позволяют также имитировать выбор управляющих воздействий при острых состояниях, воспроизводя различные сценарии возникновения острых патологий и разную степень оснащенности лечебных учреждений необходимой в таких случаях аппаратурой.

Только в сложных иерархически организованных системах можно использовать метод инфотомирования, т.е. опираясь на поле натурных измерений, позволяет получить новое, унифицированное, дифференциально-интегральное, вербально-количественное информационное знание в виде пирамиды оценок состояния показателей, отделов иерархических уровней и объема в целом.

Универсализация представления разнообразной информации предусматривает удобство аналитической обработки с учетом возможности автоматизации и компьютеризации процесса.

Универсальный метод исследования структуры комплексного здоровья как объекта количественного исследования, которое позволит получить количественный «портрет» здоровья, ввести обобщенные индексы здоровья и таким образом перейти от вербальных заключений к количественным мерам, классифицировать лиц при массовых исследованиях их состояния здоровья и дать адресную рекомендацию каждому обследуемому.

Универсальная информационная технология синтеза иерархической системы оценок состояния биосистем организма и организма человека в целом, по сути дела, позволяет получить синтетическое знание, которое не выявляется другими методами.

Такая автоматизированная система управления позволит решать задачи оценки, прогнозирования и контроля состояния здоровья, заболеваемости, реабилитации, эпидобстановки, рождаемости, смертности, изменчивости природной среды и генетических свойств населения регионов страны.

Інформація про досвід Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова

У Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім.І.І.Мечникова працює більше 30 років відділ АСУ. У перебігу цих років була проведена велика робота з проектування та автоматизації автоматизованого робочого місця (АРМ) лікаря в стаціонарі і поліклініці.

З 1991р. відділ займався науково-дослідною роботою за темою «Розробка технології перекладу охорони здоров'я республіки на принципи страхової медицини».

Були розроблені:

1. "Загально-системного забезпечення" (№ рег.01920030083 в УкрIHTEI);

2.  Науково - програмна розробка "Автоматизована система контролю якості та оцінки діяльності" ( впроваджено в ОКЛ ім.І.І.Мечникова та Сінельніковській ЦРЛ в 1989р. та працює по теперішній час);

3. Науково-програмна розробка "Автоматизована система слідкування за станом здоров'я людини (населення)" (впроваджено в ОКЛ ім.І.І.Мечникова (співробітники) та Сінельніковській ЦРЛ).

Була вивчена організаційна структура охорони здоров'я, функції управління та інформаційні потоки в 11 типах медичних установ, тобто визначені документи, показники і класифікатори. Проведено аналіз 328 первинних документів (30 технологічних, 218 первинних облікових, 80 звітних). Вивчено технологічність медичної документації всередині і за межами ЛПУ (проаналізована етапність, послідовність, обґрунтованість переміщення документації).

Вивчено технології роботи лікарів і медсестер стаціонарних відділень, поліклінічної та параклінічних служб, визначені показники, класифікатори та документи. У розглянутих облікових і технологічних документах виділено більше 1000 показників, що є описом паспортних даних, стану здоров'я людини. Ці показники були представлені більш ніж в 2000 різних формулюваннях.

В результаті аналізу встановлено:

1. Використовується невиправдано велика кількість документів, серед них багато однотипних документів з одними і тими ж показниками, але по-різному названих.

2. Не забезпечується інформаційна сумісність не тільки між ЛПУ, а й усередині установи.

Багатозначність використовуваної в медицині термінології створює труднощі для отримання інформації, що характеризує наступність у роботі поліклініки та стаціонару, фінансово-економічних служб.

На основі вивченої медичної документації та технологій роботи персоналу ЛПЗ вперше в медичній галузі був створений термінологічний банк даних, що представляє собою показники, класифікатори, тематичні блоки, і дозволяє ефективно використовувати можливості засобів обчислювальної техніки.

Також була розроблена формалізована медична документація, яка пов’язана в єдиний технологічний процес функціонально, алгоритмічно, інформаційно, програмно і технічно. Це склало основу загальносистемного Інформаційного забезпечення для створення єдиного термінологічного інформаційного простору в медицині.

Найвірогіднішою і зручною для обробки інформацією є інформація з первинної облікової документації

Виходячи з нашого багаторічного досвіду (більше 30 років) у розробці, впровадженні та супроводі автоматизованих систем, а також майже 5-ти річного досвіду автоматизованого розрахунку заробітної плати по кінцевому результату співробітникам лікарні, ми можемо сказати про те, що сама достовірна інформація - інформація з первинної облікової документації, що використовується при оплаті праці (контролюється якість з двох сторін - співробітником і адміністрацією)

Усі роботи велися з урахуванням трьох напрямків:

1. Автоматизація медичних технологій, стратегічною метою якої є накопичення основних даних про стан здоров'я людини протягом усього життя на магнітному носії (електронній картці) і створення персоніфікованого банку даних (ПБД) - для створення єдиного інформаційного простору в охороні здоров'я і, в кінцевому підсумку, до створення Національного Регістру здоров'я

2. Автоматизація фінансово-господарської діяльності ЛПЗ, перша черга якої включає мінімальний набір автоматизованих робочих місць для забезпечення існування в умовах ринкових відносин, тобто збір даних для держстатистики, аналізу, експертизи та оцінки діяльності лікаря, структурного підрозділу та ЛПЗ в цілому.

3. Автоматичний збір інформації (статистичної, кадрової, фінансової) для можливості передачі цифрових баз даних ПБД первинної облікової документації на всі рівні управління охороною здоров'я.

Автоматизована технологія лікарських призначень будувалася з урахуванням раціональної технологічної системи проходження хворого через всі стадії обстеження та лікування і ув'язана в єдиний технологічний процес збору та обробки даних з АРМ медреєстратор приймального відділення, АРМ хірурга, АРМ анестезіолога, АРМ лікарів параклінічних служб, АРМ медсестри відділення. Для цього всі ці робочі місця: медреєстратор, хірурга, анестезіолога, лікарів-лаборантів, медсестри необхідно було забезпечити ПЕОМ. Тоді це було не можливо.

Вихід ми знайшли в поетапному підході:

1. Почати автоматизацію з первинної ланки (поліклініка-стаціонар) і («знизу-вгору»);

2. Виділити пріоритетну інформацію (особливо ту, яка дозволяє вирішувати управлінські питання);

3. Здійснювати поетапне підключення АРМів з урахуванням пріоритетів;

4. Створювати програмне забезпечення на фундаменті загальносистемного інформаційного та програмного забезпечення: (Єдиний термінологічний банк даних: показники, тематичні блоки, класифікатори; стандартизовані, формалізованої, уніфікованої медичної, бухгалтерської, кадрової, економічної документації).

І тоді була розроблена система для експлуатації в умовах обмеженого набору робочих місць для забезпечення функціонування при будь-якій системі фінансування.

Перша черга включає 4 робочих місця: статистика, економіста, інспектора відділу кадрів і бухгалтера, яка дозволяє вирішувати медичні, статистичні та економічні проблеми.

Для першої черги системи використовуються дані тільки титульного і останнього листів формалізованої історії хвороби (ФІХ) і формалізованої амбулаторної картки (ФАК), які заповнюється лікарем і обробляються централізовано в статистичному відділі.

ФІХ і ФАК (титульний і останній аркуші) є основою для розрахунку вартості лікування хворого, доходу структурного підрозділу, розрахунку фонду оплати праці структурних підрозділів та оцінки лікарні в цілому, оцінки діяльності кожного лікаря, іншого персоналу, структурних підрозділів в балах і грошах, а саме оплату за кінцевим результатом.

"Автоматизована система контролю якості та оцінці діяльності"-1 черга, яка включає 4 робочих місця: статистика, економіста, інспектора відділу кадрів і бухгалтера, дозволяє здійснювати контроль якості медичного обслуговування, оцінку діяльності лікаря, структурного підрозділу та ЛПЗ в цілому в балах і грошах (зарплата за кінцевим результатом по цій системі розраховувалася 5 років).

Для ОКЛ ім І.І.Мечникова відділ АСУ забезпечує безперебійне рішення таких-виробничих завдань, як:

• держстатистика ЛПУ (в повному обсязі з урахуванням всіх необхідних змін, передбачена вибірка будь-якої інформації, яка може бути затребувана для вищих інстанцій і власних потреб у розрізі історії хворого тощо);

• аналіз діяльності лікарні в цілому, кожного структурного підрозділу, кожного лікаря;

• оцінка та експертиза якості роботи медичних працівників і структурних підрозділів;

• нарахування заробітної плати згідно окладу і за кінцевим результатом (фактично нараховувалася заробітна плата протягом 5 років по кінцевому результату в залежності від виконаної роботи - виконаних операцій з урахуванням їх тяжкості, виконаних консультацій; кількості підшефних хворих з урахуванням їх стану важкості, НОТ тощо)

• кадрова та фінансова звітність;

• стеження за імунізацією і диспансеризацією співробітників лікарні та ін.

На базі Синельниківської ЦРЛ впроваджене і працює більше 20 років завдання "Стеження за станом здоров'я людини" - на дитячому і дорослому контингенті створений Персоніфікований Банк Даних (ПБД).

ПБД дітей з урахуванням формалізованої виписки з пологового будинку і накопиченням даних в дитячій консультації з відпрацюванням автоматизованого стеження за імунізацією і диспансеризацією. В даний час створена і працює база даних на все населення району.

Розроблено медичний паспорт для накопичення даних про стан здоров'я людини, з можливістю збору інформація про пацієнта протягом всього життя і з можливістю в майбутньому її зберігання на магнітному носії (електронній картці).

У цю єдину ієрархічну структуру можливе додавання інформації про екологічний стан територій, професійних шкідливих підприємств, санітарно-епідеміологічної інформації, тобто підключення медичних баз даних обласних спеціалізованих установ, санітарно-епідеміологічних служб, науково-дослідних інститутів тощо. Така інтегрована база даних на верхніх рівнях управління (територіальному, обласному, державному) дозволить використовувати моніторинг, експертні системи, застосовувати методи системного аналізу та математичного моделювання, що призвело б до якісно більш високому рівню обробки інформації та формування управлінських рішень.

Персоніфікований банк даних (ПБД) дозволить накопичувати дані про перенесені захворювання, оперативні втручання, імунізації, діагностичні дослідження, медикаментозне лікування, променеве навантаження, фактори ризику, і інше протягом усього життя людини і зберігати на магнітному носії (електронній картці).

На його основі створюється автоматизована технологія «Стеження за станом здоров'я людини», яка дозволить здійснити індивідуальне спостереження і контроль за дотриманням профілактичних та інших призначень кожної людини.

В майбутньому ця технологія дозволить оцінювати й прогнозувати стан здоров'я суспільства і кожного його члена, як на рівні кожного ЛПУ, так і на всіх рівнях управління охороною здоров'я, а також лікувально-діагностичне, фінансове планування.

Досвід з автоматизації нашої лікарні відображений у 3-х книгах:

Перша книга вийшла в світ на початку 1998 року під назвою «Досвід створення та використання загальносистемного інформаційного забезпечення» ("Пороги", с.189, Павлов В.А., Федіна С.І. та ін.), Де приділено увагу розробкам і практичному застосуванню загальносистемного інформаційного забезпечення (УІО) для створення єдиного галузевого та інформаційного простору в охороні здоров'я України.

Друга - у 2000 році під назвою «Регістр здоров'я - клініко-епідеміологічна оцінка і прогноз стану індивідуального та популяційного здоров'я населення» ("Пороги", с.154, Павлов В.А., Федіна С.І.), де висвітлено досвід розробки та впровадження автоматизованого формування персоніфікованого банку даних (ПБД) на основі загальносистемного інформаційного забезпечення (УІО).

Третя - "АСКЯОД - автоматизована система контролю якості та оцінка діяльності в великої багатопрофільної лікарні" (2001 г. "Пороги", с.177, Павлов В.А., Федіна С.І. та ін.) У книзі висвітлено багаторічний науковий і практичний досвід Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова у розробці та практичному застосуванні автоматизованої системи контролю якості та оцінки діяльності (АСЯКОД), створеного на фундаменті загальносистемного інформаційного забезпечення, що представляє собою термінологічний банк даних (показників, тематичних блоків, класифікаторів, нормативно-довідкової інформації тощо на основі єдиної системи класифікації та кодування); уніфіковану, формалізовану документацію та засоби автоматизованого проектування програмного забезпечення для створення інформаційного простору в охороні здоров'я.

Програмний комплекс працює протягом 25 років на базі 2-х лікарень: обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова та ЦРЛ Синельниківського району - лікувальних установ, де враховані всі можливі відмінності в закладах охорони здоров'я. Робота програмного комплексу більше 25 років на величезних об'єктах - обласної лікарні та ЦРЛ -з постійним розширенням - це величезний термін для програмного продукту та підтвердження його життєздатності.

Багаторічний науковий і практичний досвід цінний участю численних висококваліфікованих медиків-організаторів всіх рівнів управління охорони здоров'я (ОКЛ, ЛПЗ, ЦРЛ, УЗО, ДДМА, МОЗ України), досвід яких проаналізовано, систематизовано та уніфіковано професіоналами - математиками - аналітиками: Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова, а також досвід роботи фахівців Синельниківської ЦРЛ, лікувальних обласних установ, фахівців управління ЗО Дніпропетровської області, профільних кафедр Дніпропетровської медичної академії, головного управління мед. допомоги дітям і матерям та ін. фахівців МОЗ України, у розробці та практичному застосуванні даної автоматизованої системи ЛПУ, створеної на фундаменті загальносистемного інформаційного забезпечення.

"Автоматизована система контролю якості та оцінці діяльності"-1 черга, яка включає 4 робочих місця: статистика, економіста, інспектора відділу кадрів і бухгалтера, дозволяє здійснювати контроль якості медичного обслуговування, оцінку діяльності кожного лікаря, кожного структурного підрозділу та лікарні в цілому в балах і грошах.

Заробітна  плата усім співробітникам лікарні здійснювалась  за кінцевим результатом в залежності від виконаної роботи - виконаних операцій з урахуванням їх тяжкості, виконаних консультацій; кількості підшефних хворих з урахуванням їх стану важкості, НОТ і інше  по цій системі на протязі  5 років, з 1990 по 1995р.р..

Основы общения с больным: от "спасибо" до судебного иска

Перша студія. Основні проблеми системи охорони здоров’я України