У Дніпропетровській обласній клінічній лікарні
ім.І.І.Мечникова працює більше 30 років відділ АСУ. У перебігу цих років була
проведена велика робота з проектування та автоматизації автоматизованого
робочого місця (АРМ) лікаря в стаціонарі і поліклініці.
З 1991р. відділ займався науково-дослідною роботою за
темою «Розробка технології перекладу охорони здоров'я республіки на принципи
страхової медицини».
Були розроблені:
1. "Загально-системного забезпечення" (№ рег.01920030083 в
УкрIHTEI);
2. Науково - програмна розробка
"Автоматизована система контролю якості та оцінки діяльності" ( впроваджено в ОКЛ ім.І.І.Мечникова та
Сінельніковській ЦРЛ в 1989р. та працює по теперішній час);
3. Науково-програмна розробка "Автоматизована система слідкування за
станом здоров'я людини (населення)" (впроваджено
в ОКЛ ім.І.І.Мечникова (співробітники) та Сінельніковській ЦРЛ).
Була вивчена організаційна структура охорони здоров'я,
функції управління та інформаційні потоки в 11 типах медичних установ, тобто
визначені документи, показники і класифікатори. Проведено аналіз 328 первинних
документів (30 технологічних, 218 первинних облікових, 80 звітних). Вивчено
технологічність медичної документації всередині і за межами ЛПУ (проаналізована
етапність, послідовність, обґрунтованість переміщення документації).
Вивчено технології роботи лікарів і медсестер
стаціонарних відділень, поліклінічної та параклінічних служб, визначені показники,
класифікатори та документи. У розглянутих облікових і технологічних документах
виділено більше 1000 показників, що є описом паспортних даних, стану здоров'я
людини. Ці показники були представлені більш ніж в 2000 різних формулюваннях.
В результаті аналізу встановлено:
1. Використовується невиправдано велика кількість документів, серед них
багато однотипних документів з одними і тими ж показниками, але по-різному
названих.
2. Не забезпечується інформаційна сумісність не тільки між ЛПУ, а й
усередині установи.
Багатозначність використовуваної в медицині термінології
створює труднощі для отримання інформації, що характеризує наступність у роботі
поліклініки та стаціонару, фінансово-економічних служб.
На основі вивченої медичної документації та технологій
роботи персоналу ЛПЗ вперше в медичній галузі був створений термінологічний
банк даних, що представляє собою показники, класифікатори, тематичні блоки, і
дозволяє ефективно використовувати можливості засобів обчислювальної техніки.
Також була розроблена формалізована медична документація,
яка пов’язана в єдиний технологічний процес функціонально,
алгоритмічно, інформаційно, програмно і технічно. Це склало основу
загальносистемного Інформаційного забезпечення для створення єдиного
термінологічного інформаційного простору в медицині.
Найвірогіднішою
і зручною для обробки інформацією є інформація з первинної облікової
документації
Виходячи з нашого багаторічного досвіду (більше 30 років)
у розробці, впровадженні та супроводі автоматизованих систем, а також майже
5-ти річного досвіду автоматизованого розрахунку заробітної плати по кінцевому
результату співробітникам лікарні, ми можемо сказати про те, що сама достовірна інформація - інформація
з первинної облікової документації, що використовується при оплаті праці
(контролюється якість з двох сторін - співробітником і адміністрацією)
Усі роботи велися з урахуванням
трьох напрямків:
1. Автоматизація медичних технологій,
стратегічною метою якої є накопичення основних даних про стан здоров'я
людини протягом усього життя на магнітному носії (електронній картці) і
створення персоніфікованого банку даних
(ПБД) - для створення єдиного
інформаційного простору в охороні здоров'я і, в кінцевому підсумку, до
створення Національного Регістру здоров'я
2. Автоматизація фінансово-господарської
діяльності ЛПЗ, перша черга якої включає мінімальний набір автоматизованих
робочих місць для забезпечення існування в умовах ринкових відносин, тобто збір
даних для держстатистики, аналізу, експертизи та оцінки діяльності лікаря,
структурного підрозділу та ЛПЗ в цілому.
3. Автоматичний збір інформації
(статистичної, кадрової, фінансової) для можливості передачі цифрових баз даних ПБД первинної облікової документації
на всі рівні управління охороною
здоров'я.
Автоматизована технологія лікарських призначень
будувалася з урахуванням раціональної
технологічної системи проходження хворого через всі стадії обстеження та
лікування і ув'язана в єдиний технологічний процес збору та обробки даних з
АРМ медреєстратор приймального відділення, АРМ хірурга, АРМ анестезіолога, АРМ
лікарів параклінічних служб, АРМ медсестри відділення. Для цього всі ці робочі
місця: медреєстратор, хірурга, анестезіолога, лікарів-лаборантів, медсестри
необхідно було забезпечити ПЕОМ. Тоді це було не можливо.
Вихід ми знайшли в поетапному
підході:
1. Почати автоматизацію з первинної
ланки (поліклініка-стаціонар) і («знизу-вгору»);
2. Виділити пріоритетну інформацію (особливо ту, яка дозволяє вирішувати управлінські питання);
3. Здійснювати поетапне підключення
АРМів з урахуванням пріоритетів;
4. Створювати програмне забезпечення на фундаменті загальносистемного
інформаційного та програмного забезпечення: (Єдиний термінологічний банк даних:
показники, тематичні блоки, класифікатори; стандартизовані, формалізованої,
уніфікованої медичної, бухгалтерської, кадрової, економічної документації).
І тоді була розроблена система для експлуатації в умовах
обмеженого набору робочих місць для забезпечення функціонування при будь-якій
системі фінансування.
Перша черга включає 4 робочих
місця: статистика,
економіста, інспектора відділу кадрів і бухгалтера, яка дозволяє вирішувати медичні, статистичні та
економічні проблеми.
Для першої черги системи використовуються дані тільки титульного і останнього листів
формалізованої історії хвороби (ФІХ) і формалізованої амбулаторної картки
(ФАК), які заповнюється лікарем і обробляються централізовано в
статистичному відділі.
ФІХ
і ФАК (титульний і останній аркуші) є основою для розрахунку вартості лікування
хворого, доходу структурного підрозділу, розрахунку фонду оплати праці
структурних підрозділів та оцінки лікарні в цілому, оцінки діяльності кожного лікаря,
іншого персоналу, структурних підрозділів в балах і грошах, а саме оплату за
кінцевим результатом.
"Автоматизована система контролю якості та оцінці
діяльності"-1 черга, яка включає 4 робочих місця: статистика, економіста,
інспектора відділу кадрів і бухгалтера, дозволяє здійснювати контроль якості
медичного обслуговування, оцінку діяльності лікаря, структурного підрозділу та
ЛПЗ в цілому в балах і грошах (зарплата
за кінцевим результатом по цій системі розраховувалася 5 років).
Для ОКЛ ім І.І.Мечникова відділ АСУ забезпечує
безперебійне рішення таких-виробничих завдань, як:
• держстатистика ЛПУ (в повному обсязі з урахуванням всіх необхідних
змін, передбачена вибірка будь-якої інформації, яка може бути затребувана для
вищих інстанцій і власних потреб у розрізі історії хворого тощо);
• аналіз діяльності лікарні в цілому, кожного структурного підрозділу,
кожного лікаря;
• оцінка та експертиза якості роботи медичних працівників і структурних
підрозділів;
• нарахування заробітної плати згідно окладу і за кінцевим результатом
(фактично нараховувалася заробітна плата протягом 5 років по кінцевому
результату в залежності від виконаної роботи - виконаних операцій з урахуванням
їх тяжкості, виконаних консультацій; кількості підшефних хворих з урахуванням
їх стану важкості, НОТ тощо)
• кадрова та фінансова звітність;
• стеження за імунізацією і диспансеризацією співробітників лікарні та ін.
На базі Синельниківської ЦРЛ впроваджене і працює більше 20
років завдання "Стеження за станом
здоров'я людини" - на дитячому і дорослому контингенті створений
Персоніфікований Банк Даних (ПБД).
ПБД дітей з урахуванням формалізованої виписки з
пологового будинку і накопиченням даних в дитячій консультації з відпрацюванням
автоматизованого стеження за імунізацією і диспансеризацією. В даний час
створена і працює база даних на все населення району.
Розроблено медичний
паспорт для накопичення даних про стан здоров'я людини, з можливістю збору інформація про пацієнта протягом
всього життя і з можливістю в майбутньому її зберігання на магнітному носії
(електронній картці).
У цю єдину ієрархічну структуру можливе додавання
інформації про екологічний стан територій, професійних шкідливих підприємств,
санітарно-епідеміологічної інформації, тобто підключення медичних баз даних
обласних спеціалізованих установ, санітарно-епідеміологічних служб,
науково-дослідних інститутів тощо. Така інтегрована база даних на верхніх
рівнях управління (територіальному, обласному, державному) дозволить
використовувати моніторинг, експертні системи, застосовувати методи системного
аналізу та математичного моделювання, що призвело б до якісно більш високому
рівню обробки інформації та формування управлінських рішень.
Персоніфікований
банк даних (ПБД) дозволить
накопичувати дані про перенесені захворювання, оперативні втручання,
імунізації, діагностичні дослідження, медикаментозне лікування, променеве
навантаження, фактори ризику, і інше протягом усього життя людини і зберігати
на магнітному носії (електронній картці).
На його основі створюється автоматизована технологія
«Стеження за станом здоров'я людини», яка дозволить здійснити індивідуальне
спостереження і контроль за дотриманням профілактичних та інших призначень
кожної людини.
В майбутньому ця технологія дозволить оцінювати й
прогнозувати стан здоров'я суспільства і кожного його члена, як на рівні
кожного ЛПУ, так і на всіх рівнях управління охороною здоров'я, а також
лікувально-діагностичне, фінансове планування.
Досвід
з автоматизації нашої лікарні відображений у 3-х книгах:
Перша книга вийшла в світ на початку 1998 року під назвою «Досвід створення та використання
загальносистемного інформаційного забезпечення» ("Пороги", с.189,
Павлов В.А., Федіна С.І. та ін.), Де приділено увагу розробкам і практичному
застосуванню загальносистемного інформаційного забезпечення (УІО) для створення
єдиного галузевого та інформаційного простору в охороні здоров'я України.
Друга - у 2000 році під назвою «Регістр
здоров'я - клініко-епідеміологічна оцінка і прогноз стану індивідуального та
популяційного здоров'я населення» ("Пороги", с.154, Павлов В.А.,
Федіна С.І.), де висвітлено досвід розробки та впровадження автоматизованого
формування персоніфікованого банку даних (ПБД) на основі загальносистемного
інформаційного забезпечення (УІО).
Третя - "АСКЯОД -
автоматизована система контролю якості та оцінка діяльності в великої
багатопрофільної лікарні" (2001 г. "Пороги", с.177, Павлов
В.А., Федіна С.І. та ін.) У книзі висвітлено багаторічний науковий і практичний
досвід Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова у
розробці та практичному застосуванні автоматизованої системи контролю якості та
оцінки діяльності (АСЯКОД), створеного на фундаменті загальносистемного
інформаційного забезпечення, що представляє собою термінологічний банк даних
(показників, тематичних блоків, класифікаторів, нормативно-довідкової
інформації тощо на основі єдиної системи класифікації та кодування);
уніфіковану, формалізовану документацію та засоби автоматизованого проектування
програмного забезпечення для створення інформаційного простору в охороні
здоров'я.
Програмний комплекс працює протягом 25 років на базі 2-х
лікарень: обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова та ЦРЛ Синельниківського
району - лікувальних установ, де враховані всі можливі відмінності в закладах
охорони здоров'я. Робота програмного комплексу більше 25 років на величезних
об'єктах - обласної лікарні та ЦРЛ -з постійним розширенням - це величезний
термін для програмного продукту та підтвердження його життєздатності.
Багаторічний науковий і практичний досвід цінний участю
численних висококваліфікованих медиків-організаторів всіх рівнів управління
охорони здоров'я (ОКЛ, ЛПЗ, ЦРЛ, УЗО, ДДМА, МОЗ України), досвід яких
проаналізовано, систематизовано та уніфіковано професіоналами - математиками -
аналітиками: Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова, а
також досвід роботи фахівців Синельниківської ЦРЛ, лікувальних обласних
установ, фахівців управління ЗО Дніпропетровської області, профільних кафедр
Дніпропетровської медичної академії, головного управління мед. допомоги дітям і
матерям та ін. фахівців МОЗ України, у розробці та практичному застосуванні
даної автоматизованої системи ЛПУ, створеної на фундаменті загальносистемного інформаційного
забезпечення.
"Автоматизована система контролю якості та оцінці
діяльності"-1 черга, яка включає 4 робочих місця: статистика, економіста,
інспектора відділу кадрів і бухгалтера, дозволяє здійснювати контроль якості
медичного обслуговування, оцінку діяльності кожного лікаря, кожного
структурного підрозділу та лікарні в цілому в балах і грошах.
Заробітна плата усім співробітникам лікарні
здійснювалась за кінцевим результатом в
залежності від виконаної роботи - виконаних операцій з урахуванням їх тяжкості,
виконаних консультацій; кількості підшефних хворих з урахуванням їх стану
важкості, НОТ і інше по
цій системі на протязі 5 років, з 1990
по 1995р.р..
Немає коментарів:
Дописати коментар